Не пройшло і 1 місяця, як я знову прийшла на сповідь до рідного ЖЖ „Життя у карколомних позах”!
2.28 ночі...і вже підкрадаються сумніви, що може щось бути краще, ніж тиша квартири і ніжне сопіння батьків, коли йдеш у ванну повз їхню кімнату. І світло ялинки, що по-панськи, стоїть і по-барськи, одягнена у зелений жупан з різнокольоровими малюнками, котрі люди називають банально просто: "ялинкові прикраси". Вона примостила, по-середині, у холі квартири і освітлює "нічний путь до туалету" і назад до ліжка. Ні, її місія не в цьому і освіта у неї зовсім інша. Але, такі вже реалії в Україні. Отримуємо вищу освіту, щоб потім піти працювати на базар.

 Ні, цей сумнів, що підкрадається , я відштовхну, бо нічого не може бути кращого ніж бути у батьківському домі(де я вже не живу 2,5 роки) і сповідатись в ЖЖ.
Сиджу завернута у теплу ковдру і тішусь звуком пальчиків, що відстукують по клавіатурі, доречі гарних пальчиків і нігтиків, що були на манікюрі і тепер красуються замість чорної "траурної смужки" біленькою, так  званою - французькою.

Перейдемо до сповіді:
Я цілий день не їла, і саме тому, мій мозок досі активно працює, хоча вже 2.42 ночі.  Останній місяць мені було дуже погано, бо я не знала, чого я хочу від цього „Життя у карколомних позах”(Звук тиші змішався з легкими мелодіями красунчика Bruno Mars) у голові кілька тон думок, але сьогодні у мою голову ніби заходила прибиральниця і навела там порядок, розклала книги за алфавітним порядком, викинула усі папірці, примусила пропилососити і навіть „попшикала” спреєм - освіжувачем повітря...

Але уся б ця робота не мала б результату, як би ж мене не потягло піти на фільм "Ранковий підйом", що ніби дав мені „волшебного пендуля”
Я тепер знаю, що робити і куди рухатись. Головна героїня надихнула мене своїм прикладом. Я хочу бути успішною! А в цьому світі можливо усе, що тільки забажаєш! Так, що з Богом в серці через терни до зірок!
Де ж сповідь?
На годиннику 3.00 і я засинаю...у мене ще все життя попереду, щоб тут сповідатись. Встигну!

Ванільних снів!
Ваша А.Ч

At 8:20 in the morning I was in the office of SVT.

 Photograph as usual overslept that is why I had 20 extra minutes to drink coffee with Sandra Warg chefredaktor of SVT Nordnytt in Luleå. When photograph came we went downstairs and in few minutes where in the car on the way to Kalix. Where I was suppose to meet Anna-Sofie Gälman. One of the best and creative reporters on SVT Nordnytt.
I thought it will be old journalist with huge experience of working. But it was very nice 32 years old women. With big amount of knowledge and proficiency but more looked like a teenager: white sneakers, jeans,leather coat, black scarf and a bright smile. When we picked up Anna-Sofie next to her home, in the car immediately cheered.

Anna-Sofie, in your opinion, what qualities must have a good journalist?
Well, for example, a columnist for criminal news should have a good sense of humor:) But seriously, you'll first need to love and know the topic about which you write or which you show in your reportage. In many journalism majors, and each requires certain qualities. But overall I would single out optimistic and inspired. I think that good journalist should be in loved in his work. Even it better to say he or she needs to take something from the bottom of his hart an to put it in his work. And second thing it is always to be interested in subject which you are working with. You should always be in time, trying to be a good friend with photographer. If you will be partners and have common ground you will feel each other better and your reportage will be more natural and have a good quality.

In any profession, there are pitfalls. What is the most difficult for you in journalism?
(Sorry that my english not perfect but im working on it)

Each broadcast of my reportage should be special and unique. And it should have as more as possible own corporate identity: someone has a business, someone more liberal. I can work with all of them. It´s not very hard for me, but on SVT we have another thing. We do not have advertisement and I should do my materials little bit specific, and often check it.
Mmm... but I think that the most hart it is jump from project-to-project from meeting-to-meeting .

Where you have studied journalism. In Piteå?

No, not there. I studied it in Kalix folkhögskola. It was fantastic times. I think that it is awesome place. I think that most of old journalists of Sweden finished it. Actually when I was studding we did not had a lot of places where to get your knowledge. I heard that in Piteå it is very good education.

I see. But have you ever thought about having a career outside of journalism?
She smiled and than Anna sad. Some times when I am really tired. I wanna quit with it ,but not more than for a 2 hours. Or I hate it some times when I do not want to wake up, when I just dream about how to sleep in the morning.

Do you think that everyone can become a journalist?
 Become an ordinary journalist and everyone can, but good, I think not. To do this, I think you need something more than desire. You need to study a lot, and its not only journalism. You should be interested all the time in information, feel your self very good in it. And lived under pressure.

What is better for you big or small city?

It was great day with Anna-Sofie. And I have found out that journalist - it s a clinical diagnose and they are almost the same in the whole world.